Розмова, -и, ж, узверт. розмб-во.
- Словесний обмін думками, відомостями. Бесіда.
- Те, що говорять, чиї-небудь висловлювання.
- Лише мн. пересуди, чутки.
- Нар. - поет. уживається як пестлива назва коханої людини або як звертання до неї.
— без розмови — не роздумуючи, не беручи до уваги сумнівів, застережень;
— от і вся розмова — на цьому й кінець;
— пусті розмови — непотрібна, беззмістовна балаканина;
— розмова не в'їжджається (не клеїться) — розмова не виходить, не налагоджується;
— тільки й розмови — хто-небудь весь час говорить про когось, щось.
— розмовонька, розмовчини, розмовний, розмовляти.