Розкладати — Тлумачний словник української мови

Розкладати, аю, бєш, недок., Розкласти, аду, адеш, док.

1. класти окремо на різні місця (про багато предметів). — Розміщати.

2. класти щось на розгорнуте на чому-небудь. — Розгортати.

3. розділяти на частини, на складові елементи. Розкладати число на множники.

4. перен. дезорганізовувати щось, викликати розклад чогось. Розкладати дисципліну.