Роздум — Тлумачний словник української мови

Роздум, у, ч.

1. переважно мн. думки, міркування з приводу чого-небудь.

  • Без роздумів — не вагаючись.

2. стан заглиблення у власні думки.

  • У роздумі (або Роздумах) — у задумливому стані.

3. твір або частина твору, в якій автор висловлює власні думки, переживання

Роздумувати, Роздумливий, присл. Роздумливо; Роздумувати.