Розганяти — Тлумачний словник української мови

Розганяти, яю, яєш і Розгонити, ню, ниш, недок., Розігнати, розжену, розженеш, док.

1. Змушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки (про багатьох).

Розганяння.

2. Розвіювати, розсіювати (туман, темряву і т. ін.); примушувати щезнути (про сум, видіння і т. ін.).

3. Поступово збільшувати швидкість руху.

Розганяти кров — прискорювати кровообіг.

Розгін, Розганятися.

4. Розм. збільшувати, розширювати що-небудь. Безос. Розігнало кого — про того, хто дуже потовстів.

5. Примусити що-небудь розтектися по поверхні, розійтися на всі боки.

Розганяти руками ряску.