Розвідка, -и, ж.
1. Обстеження, обслідування чогось. Розвідка місцевості.
2. Невелике за обсягом наукове дослідження.
Розвідка, -и, ж.
1. збирання, добування спеціальних відомостей.
2. сукупність заходів спеціальних державних органів для добування в інших державах відомостей економічного, політичного, військового характеру.
3. військова група, що займається збиранням відомостей про ворога.
— розвідник, розвідниця, розвідувальний, розвідувати, розвідування, розвідуватися, розвідатися.
Розвідка, -и, ж., діал. жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком.
— Розведена.
Розвідка в інших словниках
| Розвідка — Словник чужомовних слів і термінів |
| Розвідка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |