Розбгрливий — Тлумачний словник української мови

Розбірливий, а, е.

1. Вимогливий, суворий у виборі чи оцінці чогось.

2. Який легко сприймається слухом або зором.

— чіткий.

— розбірливість.

— розбірний.

— присл. розбірливо.