Розбірливий, а, е.
1. Вимогливий, суворий у виборі чи оцінці чогось.
2. Який легко сприймається слухом або зором.
— чіткий.
— розбірливість.
— розбірний.
— присл. розбірливо.
Розбірливий, а, е.
1. Вимогливий, суворий у виборі чи оцінці чогось.
2. Який легко сприймається слухом або зором.
— чіткий.
— розбірливість.
— розбірний.
— присл. розбірливо.