Рожен — Тлумачний словник української мови

Рожен, жна, ч.

1. довга палиця з загостреним кінцем; гострий кілок у санях.

Рожнатий.

2. металевий прут, на який настромлюють м'ясо або рибу для смаження на вогні.

Лізти (порти) на рожен — чинити ризиковано, наперед знаючи про можливу невдачу;

Лізти (пірти) проти рожна — домагатися свого всупереч бажанню когось сильнішого; іти наперекір;

Хіба що рожна [треба (не вистачає)] — уживається для підкреслення певного достатку, добробуту в житті людини.