РОБІТНИК, а, ч. у зверт. Робітнику.
1. працівник промислового підприємства, який створює матеріальні цінності.
— Робітниця, Робітництво, Робітничий.
2. тни, хто працює, трудиться.
— Трудівник.
3. людина, зайнята в якій-небудь певній галузі діяльності.
— Працівник. Науковий робітник.
4. тни, хто найнявся до кого-небудь працювати на нього.
— Наймит.
Робітник в інших словниках
| Робітник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |