Робити

Робити, Робл 6, Робиш, мн. Роблять, недок.

1. займатися якою-небудь діяльністю, виконувати якусь роботу. • працювати.

• Нічого робити — неможливо вчинити так, як хочеш, треба примиритися з тим, що є;
• Робити візит кому — відвідувати кого-небудь;
• Робити своє [діло] — виконувати те, що належить;
• Робити сцену кому — сваритися з ким-небудь, виражаючи своє незадоволення;
• Робити честь кому, чому: а) бути чиєюсь прикрасою, гордістю; б) виявлятися нарівні з неабиякими здібностями, можливостями когось.

— Робота, Роблений, Роботящий.

2. виготовляти що-небудь. • виробляти.

• Робити хліб — займатися хліборобством

3. діяти, поводитися яким-небудь чином. І уживати якихось заходів. / подавати допомогу кому-небудь.

• Робити ставку на що — покладати надії, розраховувати на що-небудь;
• Робити під себе — мочитися в постелі (про дітей, хворих);
• Щось треба робити — уживається для наголошення необхідності вживання рішучих заходів;
• Що [вже] не робив (не робила) — яких тільки заходів не вживав.

4. перетворювати кого-, що-небудь у когось, щось; надавати кому-, чому-небудь певних ознак, якогось вигляду.

• Робити з мухи слони — перебільшувати щось, надавати якійсь дрібниці надто великого значення.

5. займатися працею (переважно фізичною), трудитися.

• Робити, як віл — дуже багато й важко працювати.

— Робітник Робітниця, Робітництво, Робітний.

6. обслуговувати кого-небудь своєю працею; перебувати на якійсь посаді, службі.