Риса — Тлумачний словник української мови

Риса, и, ж.

1. лінія, проведена на якійсь поверхні.

2. перев. мн сукупність частин, ліній, що утворюють зовнішній вигляд, обриси лиця; зовнішній вияв почуття, настрою і т. ін.

3. особливість, ознака кого-, чого-небудь; подробиця, деталь.

У загальних (головних) рисах — в основному, без подробиць.

Рискa, Рисочкa.