Рило — Тлумачний словник української мови

Рило, а, с.

1. видовжена вперед передня частина голови деяких тварин (свиней та ін.).

2. вульг. обличчя людини.

Вернути рило від кого — відмовлятися від кого-небудь;

Ні вуха, ні рила не тимити — нічого не розуміти, не розбиратися в чому-небудь.

Рильце.