РИЗА, і, ж.
1. церк. верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння.
— ризниця, ризничий.
2. парадний одяг царів.
3. оздоблення на іконах, що залишає відкритим лише зображення обличчя та рук.
4. розм. смуга землі.
Риза в інших словниках
| Риза — Великий тлумачний словник сучасної української мови |