Ретуш — Тлумачний словник української мови

Ретуш, -а, ж.

1. фот. підмальовування, виправлення фотознімків олівцями, фарбами чи хімічною обробкою.

2. археол. обробка каменя сколюванням.

— ретушер, ретушувати, ретушування, ретушувальний, ретушований.