Рентген, ч.
1. род. у. невидиме короткохвильове електромагнітне проміння, здатне проникати крізь більшість непрозорих тіл; просвічування цим промінням. І знімок, зроблений у результаті просвічування цим промінням.
— Рентгенівський.
2. род. а. апарат для просвічування цим промінням.
3. род. у. одиниця кількості (дози) рентгенівського проміння або гамма-проміння.
— Рентгенів, Ренгтенограма.
Рентген... (рентгено...): перша частина складних слів, що відповідає слову рентгенівський, напр.: Рентгенапарат, Рентгенкабінет, Рентгенконтроль, Рентгеноспектральний і т. ін.
Рентген в інших словниках
| Рентген — Великий тлумачний словник сучасної української мови |