Рельбф — Тлумачний словник української мови

Рельбф, у, ч.

1. сукупність різноманітних за формою, величиною і походженням нерівностей земної поверхні.

2. скульптурне зображення на площині (напр. барельєф).

3. перен. те, що помітно вирізняється з однорідних предметів, явищ.

— рельєфний, рельєфність, присл. рельєфно.