Рекорд — Тлумачний словник української мови

Рекорд

Рекорд, у, ч.

1. найвище досягнення, здобуте у якійсь галузі (праця, спорт і т. ін.).

— Встановлювати рекорд — досягати найвищих показників у чому-небудь.

2. перен., розм. найвища міра чого-небудь.

— Рекордист, Рекордистка, Рекордний, присл. Рекордно.

Рекорд в інших словниках

Рекорд — Словник чужомовних слів і термінів

Рекорд — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Рекорд — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31