Рекв — Тлумачний словник української мови

Реквізит, у, ч., спец.

1. сукупність речей (справжніх чи бутафорських), необхідних для вистави або кінофільму.

2. обов'язкові (вихідні) дані як елемент правильного оформлення офіційних документів.

3. вихідні дані книжки.

Реквізитор, Реквізитний.

Ре́квіція, -ії, ж. примусове вилучення державою або військовою владою майна у власника з виплатою його вартості (на відміну від конфіскації).
Ре́квізиційний, Ре́квізувати, Ре́квізуватися, Ре́квізований.