Резонанс — Тлумачний словник української мови

Резонанс, у, ч.

1. спец. явище різкого зростання амплітуди коливань (електричних, звукових тощо) у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему.

2. здатність деяких предметів, приміщень, простору збільшувати силу і довжину звуку.

3. перен. відгомін, відгук на що-небудь.

Резонатор, Резонансний.