Регламент — Тлумачний словник української мови

Регламент, у, ч.

1. Звід, система правил, які визначають порядок організації та діяльності органів державної влади в цілому чи їхніх складових частин.

2. Прийнятий розпорядок ведення засідання, зборів, конференцій і т. ін.

3. Час, виділений для доповіді, виступу.

4. Назва деяких актів міжнародних конференцій і конгресів.

— регламентний, регламентувати.