Революція — Тлумачний словник української мови

Революція, -ї, ж.

1. докорінна якісна зміна в житті суспільства; ліквідація віджитого суспільного ладу й утвердження нового.

Буржуазна революція — переворот, знищення феодального ладу й заміна його капіталістичним.

Пролетарська (соціалістична) революція — повалення влади буржуазії з метою побудови соціалістичного суспільства.

2. переворот у якій-небудь галузі, що призводить до докорінного перетворення, удосконалення чого-небудь.

Революціонер, Революціонерка, Революційний, Революційність, присл. Революційно.