Ребро — Тлумачний словник української мови

Ребро, а, с.

1. дугоподібний скелетний утвір людини і хребетних тварин, що йде від хребта до грудної кістки.

Аж ребра знати — хто-небудь дуже худий;

Полоскотати ребра кому — сильно побити кого-небудь;

Ребра світяться — дуже виснажений.

2. частина кістяка споруди або предмета, яка щось підтримує чи скріплює собою.

Ребристий.

3. лінія перетину двох площин; вузький край предмета (по його довжині).

Ребровий.

4. у знач. присл. Ребром. вертикально.

Ставити питання ребром — заявляти щось категорично, з усією рішучістю.