Рапсодія — Тлумачний словник української мови

Рапсодія, -ї, ж. У зверт. Рапсодіє.

1. Літ. В античній літературі — уривок з епічного твору, що виконувався мандрівним народним співцем і декламатором (рапсодом).

2. Муз. інструментальний твір, переважно вільної форми, на основі народних мелодій.