Ра́нок, -у, М.
1. Частина доби після ночі, початок дня.
— Від ранку до ранку — протягом доби, довго.
— А добрий ранок; доброго ранку — вітальні слова на початку дня.
— З ранку до вечора (ночі, смеркання) — протягом усього дня, тривалого часу.
— Ранко́вий, Ранкува́ти.
2. Пізнє ранкове зібрання з літературно-музичною програмою.
Ранок в інших словниках
| Ранок — Великий тлумачний словник сучасної української мови |