Рама — Тлумачний словник української мови

1. віконне дерев'яне сплетення переважно прямокутної форми з шибками або без них.

2. довільної форми дерев'яна або металева оправа, яку вставляють у прорізи корпусу автобуса, літака і т. ін.

3. засклене переплетення для захисту рослин у парниках і теплицях.

4. довільної форми обрамлення з різних матеріалів для вставки в нього дзеркал, картин, портретів і т. ін.

5. пристрій для стільників у вулику.

Рамка.

6. техн. несуча частина машини, конструкції, установки і т. ін.

Станина.

Рамний, Рамник.