РАЙ, раю, ч.
1. за релігійними уявленнями — місцевість, де блаженствують праведники після смерті; за біблійною легендою — сад, у якому жили перші люди Адам і Єва до так званого гріхопадіння.
2. перен. красива і благодатна місцевість.
3. перен. ніжне звертання до близької, дорогої людини.
— О райський.
— А райські йблука — яблучка жовто-червоного кольору; Райські птахи (птиці) — родина птахів ряду горобцеподібних, що мають яскраве оперення.
Рай... перша частина складних слів, що відповідає слову Районний, напр.: Райвідділ, Раймаг, Райпром-комбінат.
Рай в інших словниках
| Рай — Великий тлумачний словник сучасної української мови |