Радіус — Тлумачний словник української мови

Радіус, -а, -у.

1. відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або поверхні кулі (сфери) з центром; віддаль від певної точки кола або сфери до центра.

2. величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру.

Д радіус польоту — максимальна віддаль, яку може подолати літак від бази і повернутися назад, не поповнюючи запасів пального.

Радіусний.