Підкоряти — Тлумачний словник української мови

Підкоряти, яю, яєш, недок., Підкорити, корю, кориш, док.

1. Силою захоплювати щось або когось (країну, місто, народ і т. ін.), встановлюючи свою владу.

2. Перен. Викликати чим-небудь (поводженням, мовою, діями і т. ін.) схвальну оцінку, захоплення, прихильність.

Підкорювач, Підкорюючий, Підкорення.