Протяг — Тлумачний словник української мови

Протяг, у, ч.

Різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини, відчинені двері, вікна і т. ін.

Протяг, у, ч.

Простір, на якому що-небудь розташовується.