Пробка — Тлумачний словник української мови

Пробка

Пробка, і, ж.

1. тільки одн., бот. вторинна покривна тканина рослин, що міститься безпосередньо під корою або шкірою.

2. затички різного призначення.

3. те, що загороджує доступ, прохід куди-небудь.

4. один із видів електричних запобіжників.

— пробковий.

Пробка в інших словниках

Пробка — Словник чужомовних слів і термінів
Пробка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Пробка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Пробка — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31