Проба — Тлумачний словник української мови
Проба, і, ж

1. перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки.

2. частина чого-небудь, узята для дослідження.

3. кількість вагомих частин благородного металу в одиниці лігатурного металу (сплаву), з якого виготовляють ювелірні вироби і кароують монети.

4. літературний або мистецький твір початківця.