Пристань — Тлумачний словник української мови

Пристань, і, ж.

1. Спеціально обладнане місце на березі річки, моря і т. ін. з плавучою або береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантаження й розвантажування, посадки й висадки пасажирів.

2. Перен. місце, де можна укритися, відпочити.

3. Перен. місце, в якому можна знайти спокій, задоволення і т. ін.