Прикмета, -и, ж.
- Відмінна ознака когось, чогось.
- Тільки мн. чийсь зовнішній вигляд.
- Зовнішній вияв, ознака чогось.
- Предметний доказ чого-небудь.
- Основа передбачення чого-небудь.
— Прикметний.
Прикмета в інших словниках
| Прикмета — Великий тлумачний словник сучасної української мови |