Предтеча — Тлумачний словник української мови

Предтеча, і, ч. і ж., книжн., уроч.

1. особа, що своєю діяльністю підготувала умови для діяльності інших.

2. перен. явище, подія, що підготувала ґрунт для наступних явищ, подій.