Постійний — Тлумачний словник української мови

ПОСТІЙНИЙ, а, е.

1. який триє не припиняючись, не перериваючись.

2. який зберігає свій склад, розмір, форму тощо.

3. призначений для тривалого користування.

4. який зберігає вірність чому-небудь.

Постійність, присл. Постійно.

Постель, телі, ж.

1. ліжко або якесь інше місце, приготовлене для спання.

2. техн. частина якого-небудь механізму, на якій розташовують інші деталі.

Постільний.