Полігон — Тлумачний словник української мови

Полігон, а, ч.

1. Спеціально обладнана ділянка місцевості для проведення навчальної стрільби, а також для випробування різних видів озброєння.

2. буд. відкритий майданчик, пристосований та обладнаний для виготовлення збірних залізобетонних конструкцій.

Полівонний