Полювати, юю, юєш, недок.
1. шукати й переслідувати диких звірів і птахів з метою збити чи зловити їх.
2. перен. намагатися напасти на чий-небудь слід, виявляти місцеперебування когось.
3. перен., розм. пригнути, підкорити, обдурити і т. ін. кого-небудь.
— Полювання, Полювач.
Полювати в інших словниках
| Полювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Полювати — Фразеологічний словник української мови |