Полудень — Тлумачний словник української мови

Полудень

Полудень, дня, ч.

1. час найвищого стояння сонця над горизонтом, серед дня.

2. перен. середина життєвого шляху.

3. спец. момент проходження центра сонця через меридіан певного місця.

— полуденний, полудневий.

Полудень в інших словниках

Полудень — Російсько-український академічний словник (А–П)
Полудень — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31