Полон, у, ч.
1. неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій.
2. перен. залежність від кого-, чого-небудь.
Полонити, Полоню, Полониш, недок.
1. насильно захоплювати кого-небудь під час воєнних дій.
2. загарбувати, завойовувати.
— Полонений, Полоненик, Полонення.