Полиця — Тлумачний словник української мови

Полиця, -і, ж.

1. дошка або кілька дощок, що закріплені горизонтально на стіні або в ніші й використовуються для зберігання посуду, одягу, книг і т. ін.

2. окреме місце у залізничному вагоні для лежання або розміщення багажу.

3. частина плуга, яка відрізає й перевертає шар землі.