Покруч — Тлумачний словник української мови

Покруч, покруча, ч., покручі, ж., розм.

1. Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин.

2. Перен., зневажл. підла, нікчемна людина.

3. Перев. мн, перен., рідко. Відхилення в розвитку чого-небудь.