Покоряти — Тлумачний словник української мови

ПОКОРЯТИ, яю, яєш, недок., ПОКОРИТИ, рю, риш, док.

1. силою встановлювати владу, завойовувати народ, країну, місто і т. ін.

2. опановувати щось, оволодівати чимось.

3. підкоряти своїй волі, своєму впливові.

— покорений, покорення, покорятися, покоритися.