Поговірка — Тлумачний словник української мови

Погові́рка, -и, ж., розм.

  • Те саме, що поговір.
  • Народний образний вислів, приказка.

Пого́джати, -аю, -аєш, недок., рідко, Погоди́ти, -джу, -диш, док.

  • Сприяти кому-небудь у чомусь.
  • Примирити кого-небудь.

Пого́джений, Пого́дження, Пого́дженість, присл. Поводено́.