Повний — Тлумачний словник української мови

Повний

Повний, вна, вне, Повен.

1. Заповнений повністю, у якому немає вільного місця.

2. Перен. цілком прийнятий, охоплений чим-небудь.

3. Тільки повний. Узятий у всьому обсязі.

4. Тільки повний. Який досяг певної норми, межі.

— Присл. Повно.

Повний в інших словниках

Повний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Повний — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31