Поверх, -ху, ч.
Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні.
— По-верховий.
Поверх. 1. присл. зверху чого-небудь.
2. прийм. уживається при вказуванні на особу, предмети чи місце, вище яких що-небудь розміщується або відбувається якась дія.
3. прийм. уживається при вказуванні на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь є.