Пауза — Тлумачний словник української мови

Пауза, -и, ж.

1. тимчасова зупинка у мовленні, розмові.

2. узагалі проміжок, зупинка у чому-небудь.

3. перерва у чому-небудь (дії, мові дійових осіб і т. ін.) як засіб сценічної виразності.

4. ритмічно впорядкована перерва у звучанні музичного твору.

Паузний.