Патрон, -а, у.; у зверт. патро-не.
1. багата, впливова особа у стародавньому Римі, яка брала під своє заступництво незаможних або неповноправних громадян.
2. глава, хазяїн фірми.
3. розм. безпосередній керівник (щодо свого підлеглого).
4. перен. чий-небудь заступник, захисник.
Патрон2, а, ч.
1. гільза з кулею (або дробом), пороховим зарядом і капсулем.
2. пристрій для затискування оброблюваної деталі або інструмента в токарному і свердлильному верстаті.
3. частина електричного освітлювального приладу, в яку вгвинчується лампочка для приєднання її до електромережі.
— Патронний, Патронник.