Пасіка — Тлумачний словник української мови

Пасіка, -и, ж.

1. Місце, де розставлено вулики і розташовано спеціальні будівлі.

2. Розведення бджіл.

Пасічний, Пасічник, Пасічникувати.

Пасіка², -и, Ж., Спец. — ділянка лісу, відведена на зростання дерев для одержання смоли й дьогтю.