Паралель — Тлумачний словник української мови

ПАРАЛЕЛЬ, і, ж.

1. У математиці — пряма, що ніколи не перетинає іншу пряму і лежить з нею в одній площині.

2. перен. явища, подібні або однорідні, що спостерігаються в різних умовах і трапляються за різних обставин.

3. умовна лінія перетину поверхні земної кулі площиною, паралельною до екватора.

Паралельний, Паралельність, присл. Паралельно.