Папір — Тлумачний словник української мови

Папір, перу, ч.

1. рід. матеріал для писання, друку, малювання і т. ін., виготовлений з ганчіркової, дерев'яної або іншої маси.

Папірець, Папірник, Папірня, Паперовий.

2. рід. пера, розм. письмовий документ офіційного характеру.

3. мн. аркуш із рукописним текстом.