Панорама — Тлумачний словник української мови

Панора́ма, -и, ж.

1. вид на місцевість згори, при якому відкривається далекий простір.

2. картина, на якій плоский фон поєднується з об'ємним предметним переднім планом.

3. перен. зображена у мистецькому творі або в літературі широка картина життя.

4. великих розмірів картина з рельєфним переднім планом, уміщена в середині круглого освітленого приміщення, що створює ілюзію реального виду.

5. спеціальний оптичний прилад біля гармат, який дає можливість бачити будь-яку точку на 360° навколо і вимірювати кути на місцевості.